Доброго вечора всім! Потрібна допомога та поради. Останнім часом помітила, що після розлучення не можу прийти до тями, постійно прокручую в голові що пішло не так, звинувачую себе в усьому. Намагаюся триматися заради дітей, але внутрішньо відчуваю повну спустошеність. Друзі кажуть, що час лікує, але минає вже півроку, а мені не стає легше. Навпаки, з'явилася якась апатія, нічого не хочеться робити, інтерес до життя зник. Розумію, що треба щось міняти, але не знаю з чого почати. Чи варто звертатися до спеціаліста, чи може справді просто почекати і все само налагодиться? Якщо все ж таки йти до психолога, то як зрозуміти, що це той фахівець, який потрібен?
--------------------- My business association with a company offering embossed business cards is one of the best affiliations that I have done.
Доброго вечора всім! Потрібна допомога та поради. Останнім часом помітила, що після розлучення не можу прийти до тями, постійно прокручую в голові що пішло не так, звинувачую себе в усьому. Намагаюся триматися заради дітей, але внутрішньо відчуваю повну спустошеність. Друзі кажуть, що час лікує, але минає вже півроку, а мені не стає легше. Навпаки, з'явилася якась апатія, нічого не хочеться робити, інтерес до життя зник. Розумію, що треба щось міняти, але не знаю з чого почати. Чи варто звертатися до спеціаліста, чи може справді просто почекати і все само налагодиться? Якщо все ж таки йти до психолога, то як зрозуміти, що це той фахівець, який потрібен?
Час дійсно допомагає, але не завжди сам по собі вирішує глибокі емоційні проблеми. Те, що ви описуєте - звинувачення себе, апатія, втрата інтересу до життя - це ознаки депресивного стану, який часто виникає після важких життєвих подій, таких як розлучення. Це нормальна реакція психіки на втрату, але якщо стан не покращується протягом кількох місяців, це сигнал, що потрібна професійна підтримка. Психолог допоможе пропрацювати почуття вини, навчить не застрягати в минулому, підтримає в процесі відновлення. Щодо вибору фахівця - звертайте увагу на освіту, досвід роботи зі схожими ситуаціями, а найважливіше - на те, чи відчуваєте ви себе комфортно під час спілкування. Якщо після першої зустрічі розумієте, що вам важко довіритися або щось не підходить - це нормально шукати іншого терапевта. Не відкладайте звернення, бо депресія має властивість поглиблюватися, якщо з нею не працювати.
Вітаю! Дуже вас розумію, сама пройшла через розлучення три роки тому і знаю, наскільки це болісно. Перші місяці теж здавалося, що життя закінчилося, що я нікому не потрібна, що все через мене. Зараз розумію, що тоді мені дійсно потрібна була професійна допомога, але я чомусь соромилася звернутися, думала що впораюся сама. Даремно відкладала - коли нарешті прийшла на терапію, почала швидко відчувати полегшення. Психолог допоміг побачити ситуацію з іншого боку, зрозуміти що розлучення - це не кінець світу, а можливість почати нове життя. Ми працювали над самооцінкою, над тим, щоб я перестала себе звинувачувати за все, що сталося. Поступово повернувся інтерес до життя, з'явилися нові хобі, знайомства. Якщо ви з Ірпеня або околиць, можу порадити звернутися до психотерапевт Ірпінь, там працюють чуйні спеціалісти, які мають великий досвід роботи з травмами розлучення. Головне - зробіть цей крок, не чекайте поки стане зовсім важко. Ви заслуговуєте на щасливе життя, і професійна підтримка допоможе вам його відновити. Успіхів вам!
--------------------- Два правила жизни:1. Не стоит расстраиваться из-за фигни!2. Всё фигня!